Співпраця з батьками

Способи зниження стресу від доктора

психологічних наук Куна Севенантса:

Дихальні вправи:

Запах квітів: запропонуйте дитині уявити собі, що вона нюхає квітку, глибоко видихає через ніс і видихає через рот.
Маленький зайчик: Запропонуйте дитині уявити, що вона – маленький зайчик, який дихає так: три швидких вдихи через ніс і довгий видих через рот.

Вправи на позитивну уяву:

Постарайтесь разом уявити собі безпечне місце та опишіть, яке б воно було. Нехай ваша дитина розкаже, яким вона його уявляє, що і хто там є, як себе почуває в цьому місці, чим займається.
Нагадайте дитині про позитивний минулий досвід, родину та друзів. Обговоріть плани щодо майбутніх зустрічей з близькими людьми у безпечних умовах.

По мірі можливостей:

Намагайтесь забезпечити задоволення основних потреб (їжа, вода, одяг та туалет).
Притримуйтеся, на скільки це можливо, звичного розпорядку дня. Щоденний розпорядок забезпечує стабільність та впевненість в тому, що хоч щось є постійним та контрольованим у такий непростий час.

Рекомендації по тілесній безпеці:

Покажіть дитині, як потрібно вкриватися, якщо поруч відбувається вибух: ляжте на живіт, закрийте вуха і злегка привідкрийте рот.
Якщо бомбосховища немає, краще знаходитись біля сходів будівлі та триматися подалі від вікон.
Нагадайте дитині, щоб вона не чіпала незнайомі предмети або залишки руїн після вибуху, щоб уникнути взаємодії з вибухівкою.
Потренуйтеся разом з дитиною: Що робити, коли відбувається активне бомбардування? Що робити після? Як дістатися до бомбосховища чи обладнаного підвалу.

Дитячий «рюкзак безпеки» має включати:

Фото з батьками, із написаними на звороті телефони родичів, повну адресу, ПІБ дитини та групу крові.
Дві пляшки води.
Шоколадки, цукерки.
Сухофрукти.
Потрібні лікарські препарати, лейкопластир, антисептики, захисна маска для обличчя.
Серветки (вологі та сухі).
Невеликий рушник, зубну пасту та щітку, мило.
Ліхтарик.
Улюблені іграшки дитини (одна – дві, вони забезпечать хоч якийсь психологічний комфорт).
Комплект змінного одягу.

Також у дитячий «рюкзак безпеки» можна покласти телефон, якщо дитина вміє користуватись, та трохи грошей.

Дорослий «рюкзак безпеки»

Документи

У рюкзаку мають бути копії всіх ваших документів (паспорти, свідоцтво про народження, військовий квиток, документи про освіту, трудова книжка, пенсійне посвідчення, документи на власність).
Окремо документи на флешці.
Оригінали документів не кладіть до загального рюкзака, вони мають бути у сумці, яку ви зможете одягнути на себе під верхній одяг.
Всі комплекти покласти у водонепроникні файли (зіп-пакети).
Блокнот та простий олівець.

Готівка

Розміняйте готівку, так, щоб у вас були дрібні купюри.
Не тримайте гроші в одному місці – розподіліть між членами родини.
Покладіть їх у водонепроникні файли (зіп-пакети).

Зв’язок та освітлення

Радіоприймач, запасні батарейки або кнопковий телефон із функцією радіо.
Карта місцевості, компас та годинник.
Ліхтарики (налобний та ручний) – запасні батарейки до них.
Зарядні пристрої для телефонів, powerbank

Аптечка

Антисептики
Медичні маски
Жарознижувальні засоби
Засоби детоксикації (сорбенти, попрошок для питного розчину, що відновлює водно-сольовий баланс організму)
Препарати при шлунково-кишкових розладів.
Знеболювальні.
Заспокійливі.
Протиалергічні.
Джгут
Бинт стрерильний, стерильні сарлеві пов’язки.
Ножиці.
Набір еластичних бинтів.
Лейкопластир у рулоні.
Одноразові хірургічні рукавички.

Якщо є ліки, які приймаються щоденно варто подбати про їх запас мінімум на 1 місяць.

Одяг (на одну людину)

Два-три комплекти спідньої білизни, шкарпетки.
Два комплекти теплого одягу.
Пара зручного взуття

Засоби гігієни

Мило
Туалетний папір
Серветки спиртові
Зубна паста і щітка
Рушник
Ножиці манікюрні.
Жіночі засоби гігієни

Інструменти

Компактний набір інструментів (мультитул).
Ніж польовий універсальний.
Скотч широкий
Шнур синтетичний (20 метрів)

Кухня

Вода із розрахунку 3 літри на людину.
Їжа швидкого приготування.
Щоколадні батончики.
Сухофрукти і горіхи
Консерви (тушонки, сардини…)
Мед і цукор у стіках.
Посуд, у якому можна приготувати, розігріти і зберігати їжу, термос.
Пакети для сміття.
Сірники, запальничка, сухий спирт.

Якщо у вас є діти дошкільного віку: врахуйте, що у рюкзак дорослого ви маєте покласти також змінний одяг і білизну, підгузки, дитяче харчування, дитячий посуд.

У стресі діти можуть не контролювати свої гігієнічні потреби, тому варто підготувати підгузки і для дітей, які нещодавно відучились від них.

Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних — ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ

1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологиня Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспекті онлайн-лекції фахівчині ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно.

2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.

3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.

Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.
Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».
Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.

4. Іграшку-супергероя — з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.

5. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.

6. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.

7. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку, або якщо це військові або представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.

8. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).

9. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.

Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.

10. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину. Чат-бот було створено Офісом Президента України спільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики.

11. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях. За повідомленням Сумської обласної військово-цивільної адміністрації, ворожа авіація розкидає дитячі іграшки та мобільні телефони, які начинені вибухівкою. Відома журналістка та блогерка Катерина Венжик також пише про диверсантів, які ховають вибухівку у дитячих іграшках. Поясніть це дитині й пильнуйте за тим, щоб вона брала іграшки та інші речі лише з вашої згоди та у вашій присутності. Ніякі «забуті» або «покинуті» іграшки, смартфони тощо з землі підбирати не можна! Детальніше про це дивіться нижче у розділі «Як уберегти дитину від мін та вибухівки».

Поради про те, як підтримати та заспокоїти дитину під час війни, читайте у окремому матеріалі.

ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД МІН ТА ВИБУХІВКИ

Ще у перші дні війни Національна поліція України попередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору — через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою.

Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.

1. Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають.

Джерело: Національна поліція України

2. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне — скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».

3. Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.

4. Розкажіть дітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить. Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: “УВАГА, МІНИ!”, “DANGER MINES!”, “ВНИМАНИЕ, МИНЫ!”. Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.

Офіційні попереджувальні знаки Джерело: https://stopmina.com/

Неофіційні попереджувальні знаки Джерело: https://stopmina.com/

5. Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?

Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.
Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.
Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.

6. Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок Центр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.

Джерело: Держспецзв’язку

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ

Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: лісовий скарб.
Курс з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів від освітнього проєкту «Стопміна».
Посібник для самостійного вивчення населенням способів захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Новий бот «Дитячий лікар на війні» від Центру протидії дезінформації при РНБО України, де можна отримати безоплатну онлайн-допомогу від дитячих лікарів з усієї України.

7 порад, як підтримати дитину в дорозі

Як батькам допомогти дитині перенести примусове переміщення?

1. Розкажіть дитині про дорогу та причину поїздки. Проговоріть з дитиною, за можливості, куди ви їдете та чому, навіть якщо ви самі ще точно не знаєте (наприклад: «Ми їдемо шукати укриття і місце, де буде безпечніше. Ми будемо зупинятися, аби перепочити. Щойно ми знайдемо безпечне місце – ми повідомимо тобі про це»). Зазначте напрямок руху та озвучуйте станції під час дороги – це допоможе дитині відчути, що ситуація має визначеність та управління.

2. Надайте відчуття безпеки та зв’язаності. Запропонуйте дитині взяти в дорогу з собою улюблену іграшку, річ, предмет. Іграшка може відволікти дитину і улюблені речі надають відчуття зв’язку з домом та усього звичного. Дитина може обійняти іграшку, коли їй страшно або сумно – це допоможе їй заспокоїтись.

3. Проговоріть правила поведінки в дорозі. Заради безпеки важливо проговорити правила, як під час дороги діти можуть комунікувати з дорослими (особливо, якщо дорослий знаходиться за кермом). Коли ви зупинятиметеся на блокпостах, важливо поводитися тихо, не визирати з вікон і у жодному випадку не виходити з машини/автобусу.

4. Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Важливо час від часу запитувати, чи хоче дитина їсти, пити, в туалет. Щоб перевірити реакцію дитини та підтримувати з нею контакт під час дороги, ви можете придумати кодове слово для своєрідної «переклички» (наприклад, з малюками: «Я тобі буду казати «Ту-Ту», а ти відповідай мені «Ш-ш-ш»).

5. Стабілізуйте емоційний стан. Проговорюючи стани та емоції, звуками та через тіло, можна допомогти дитині впоратися з рівнем емоційної напруги. Якщо вона злиться, то може витягнути руки, зтиснути кулачки, міцно заплющити очі, а потім розкрити долоні, струсити руки і відкрити очі (зробити декілька разів). Також і озвучування допомагає дитині впоратися з емоційним виснаженням. Запропонуйте дитині погиркати, як ведмідь, проспівати звук «Аааа» чи «Оооо», спільно співати пісень.

6. Допомагайте дитині справлятися з втомою. Дитина може швидко втомлюватись від довгої дороги, в неї можуть заніміти кінцівки тощо. Допомогти активізувати тіло, посилити кровообіг можна шляхом поплескування по всьому тілу. Це може робити і сама дитина, і доросла людина, яка знаходиться поруч. Щоб переключити увагу дитини, запропонуйте їй пограти в ігри: повигадувати та позагадувати одне одному загадки, пограти в «Їстівне – не їстівне», в слова тощо.

7. Дбайте про себе. Турбота про себе – це турбота і про ваших дітей. Відслідковуйте втому, слідкуйте за вашим диханням та потребами організму. Намагайтеся так само давати собі перепочинок. Для зняття напруги та втоми ви можете за можливості масувати мочки вуха, пити воду повільними ковтками тощо.