ЗДО №13, "Ластівка", Вінниця
Вінниця, Вінницька область

Мовлення дитини

«РОЗВИВАЄМО МОВУ І МОВЛЕННЯ»

     Шановні батьки! Розвиток мовлення у цей період віку йде швидким темпом, тому дітям потрібна допомога з боку дорослого. Саме Ви, батьки, і зможете допомогти своїй дитині, приділивши їй більше уваги під час щоденного спілкування та занять вдома.

  • Допомагайте дитині оволодівати новими словами під час ліпки, малювання вдома.
  • Звертайте увагу дитини на неправильно вимовлений звук, тактовно пропонуйте повторити слово з цим звуком.
  • Навчайте дитину доповнювати складні речення, що потребує характеристики причинно-наслідкових залежностей. (Катруся сьогодні одягла шапку чому?  Тому, що прийшла зима,тому, що стало холодно.)
  • Допомагайте дитині складати розповідь за спостереженнями, за малюнками.
  • Запитуйте дитину, як вона прожила день. Що цікавого вона дізналася. Хваліть за відповіді, якщо вони навіть не зовсім правильні.
  • Розповідайте, що цікавого бачили , чули ви.
  • Намагайтеся розмовляти з дитиною мовою загадок. Наприклад: Я поспішала додому і побачила, що хтось літає, схожий на гарну квіточку. Ти здогадався, хто це?
  • Створюйте природні ситуації для спілкування з дитиною, збуджуйте в ній позитивні емоції, які спонукають її до мовлення.
  • Виховуйте любов до книги, до культурного поводження з нею.
  • Створіть власну бібліотечку або поличку з книгами, що збудить у дитини інтерес до книги.
  • Попросіть дитину, яка ще не знає жодної букви, почитати вам казку. Можливо вона стане «читати», тобто розповідати, перегортати сторінки, розглядаючи малюнки. Важливо дуже уважно при цьому її слухати.
  • Організовуйте програвання ситуацій за змістом прочитаної казки. Розділіть між собою ролі. Допоможіть дитині «увійти» в образ, визначити запитання, відповіді, певні висловлювання, дотримуватися  відповідної інтонації при висловлюванні.
  • Гра за певним сюжетом мусить бути недовготривалою, посильною і цікавою для дитини.
  • Сюжетно-рольова гра привчає дитину регулювати свою поведінку, сприяє загальному мовленнєвому розвитку.
  • Вчіть дитину слухати ритмомелодику поетичного мовлення потішок, забавлянок, віршиків, дитячих пісень.
  • Привчайте дитину вживати пестливі назви членів родини: мамуля, мамочка, татко, татусь, дідусь, бабуся.
  • Допоможіть дитині оволодіти назвою своєї вулиці, міста.
  • Привчайте  чемно вітатися і прощатися, ввічливо звертатися.
  • Знайомте дитину з тваринним світом, привчайте доглядати за тваринами, збагачуйте її словник звуконаслідувальними словами (нявкати, нявчати, гавкати, мукати, мекати); навчайте утворювати пестливі слова і розрізняти пари слів (заєць-зайчик, білка-білочка, лялька-лялечка, тихо-тихесенько тощо).

Отже, шановні батьки! Спілкуючись з дитиною, Ви  можете збагатити її словниковий запас, під вашим  контролем дитина буде говорити чітко і правильно.

Зв’язне мовлення дитинице крок до успішного навчання у школі.

 

 

«ЩО ТАКЕ ДРІБНА МОТОРИКА І ЧОМУ ВОНА ТАК ВАЖЛИВА?»

    Шановні батьки! В останні час ви дуже часто чуєте про дрібну моторику та необхідність її розвивати.

   Чому ж це так важливо? Вся справа в головному мозку. А точніше в центрах, що відповідають за рухи пальців рук і мову. Дані центри розташовані дуже близько один до одного. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику, ми тим самим стимулюємо відповідні відділи мозку, активізуємо і сусідні відділи, що відповідають за мову. 

   Розвиток дрібної моторики важливий ще й тому, що все подальше життя дитини вимагатиме використання точних координованих рухів кистей і пальців рук, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій.

    Тому рекомендуємо починати активне тренування пальчиків вже з одного року.

     Для цього можна використовувати:

  • переливання рідин з однієї ємності в іншу;
  • ігри з мозаїкою та пазлами;
  • розкладання ґудзичків або інших предметів за розміром;
  • ігри з конструктором (підбирайте їх індивідуально за віком дитини);
  • застібання ґудзиків, блискавок, кнопок, гачків і зав’язування шнурків; ліплення з пластиліну;
  • малювання пальчиками (зараз для цього існують спеціальні фарби);
  • вирізання з паперу різних фігурок;
  • споруди з піску або камінчиків замків, гірок та інших фігур (на прогулянці);
  • перебирання різних круп, таких, як: горох, квасоля, гречка;
  • закручування і розкручування кришок банок, пухирців;
  • пошук різних предметів, закопаних у піску.

     І ще безліч різноманітних цікавих ігор і занять… Щодня пропонуйте дітям такі завдання!

     Для оволодіння навичками письма необхідна певна функціональна зрілість кори головного мозку. Тому в дошкільному віці важливо створити умови для накопичення дитиною рухового і практичного досвіду, розвитку навичок ручної вмілості.  Але в дошкільному віці важлива саме підготовка до письма, а не навчання йому, що часто призводить до формування неправильної техніки письма.

     Уміння виконувати дрібні рухи з предметами розвивається у старшому дошкільному віці. А до 6-7 років в основному закінчується дозрівання відповідних зон головного мозку, розвиток дрібних м’язів кисті. Тому робота з розвитку дрібної моторики повинна початися задовго до вступу до школи.

 

Як розвивати мовлення дітей

1. Розмовляйте з малюком якомога частіше. Ваше мовлення повинно бути граматично правильним.
2. Будьте уважними до того, що намагається сказати вам малюк. Вислуховуйте його та давайте відповіді на всі запитання, адже це вчить дитину не тільки розмовляти, а й мислити.
3. Якщо дитина помиляється, коли говорить, ставтеся до того поблажливо, бо ваші критичні зауваження можуть вплинути так, що малюк , боячись помилитися, повільніше розвиватиметься.
4.Розвивайте вміння малюка слухати та бути уважним. Грайте з ним ігри, що сприяють розвитку вміння слухати та чути, учіть слухати і розрізняти навколишні звуки.
5. Часто діти вміють отримувати все бажане без допомоги слів. Привчайте дитину до того, щоб вона якомога повніше висловлювала свої бажання, говорила нові слова. речення, фрази.
6. Учіть дитину невеликих віршиків, казочок, адже запам’ятовуючи їх та повторюючи, вона вивчає нові для себе слова, тренує пам’ять та увагу.
7. Учіть малюка будувати зв’язні розповіді про те, що його оточує, описувати малюнки в книжках. Це допоможе дитині уявити події, що мають відбутися, зуміти знайти форму для розповіді про них та висловлювання.
8. Постійно вводьте нові слова, що зображують предмети навколишнього світу, явища та події, пояснюйте значення нових слів, що зустрічаються в мовленні, казках там віршах, що ви читаєте.
9. Опановуючи мовлення, дитина починає використовувати його не лише для спілкування з іншими людьми, але й для того, щоб планувати власну діяльність. Навчайте розповідати про те, що він планує робити спочатку вам. Такі розповіді допоможуть дитині швидше навчитися планувати свої дії та розповідати про них.
10. Якщо ви приділите розвитку мовлення дитини достатньо часу, сили та уваги, то з часом ваш малюк обов’язково порадує вас чудовою вимовою, умінням гарно розмовляти, правильно будувати речення, в нього сформується природне чуття мовлення, любов до слова – писаного чи сказаного.

Приємного вам спілкування!

 

Мовленнєвий розвиток

Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу. Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями  під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному і природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Детальніше зупинятися на об'єктах і явищах, які привабили дитячу увагу найбільше.

Розповідати дітям про себе (своє навчання, роботу, захоплення), про родичів (де живуть, ким працюють, ким доводяться дитині, які мають чесноти та інше) та людей, які оточують дитину за межами сім'ї. Частіше ділитися з дітьми спогадами про минуле, дитинство дорослих, улюблені ігри, друзів дитинства, цікаві чи складні життєві ситуації. Пропонувати дітям пограти в улюблені ігри рідних людей, почитати їхні улюблені книжки, переглянути улюблені фільми чи послухати дорогі пісні. Попросити малюків описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне із уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав.

Організовувати спеціальні мовленнєві ігри для розвитку різних сторін усного мовлення, можна - із залученням рідних, сусідів, друзів. Так, для збагачення словника різними частинами мови корисно пограти в «Зимові слова», «Солодкі слова», «Скляні (дерев'яні, металеві, пластмасові та ін.) слова», «Ввічливі слова», «Веселі/сумні слова», «Спортивні слова» тощо. Тут важливо дати правильну , чітку установку: «Давай згадаємо всі слова, які нагадують нам про...». Поуправляти дітей у вживанні дієслів буде цікаво в ігрових завданнях «Хто що вміє робити?», «Зміни слово» (утворення нових дієслів за допомогою префіксів), а змагальна вправа «Хто назве більше?» стимулюватиме пошук іменників-назв частин предметів, прикметників, прислівників та інших частин мови.

У повсякденні корисно розширювати запас слів-узагальнень, проводячи ігрові вправи «Назви одним словом», «Магазин меблів (одягу, взуття, іграшок, продуктовий, молочний, овочевий...)», «Що зайве?».

У спілкуванні з дітьми слідкувати, чи вірно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці уміння. Наприклад, поставити відповідне питання (скільки вікон у нашій квартирі? у якій сукні підеш на день народження?) або запропонувати гру («Пограємо-порахуємо» на узгодження іменників з числівниками, «Хто який?» на узгодження прикметників із займенниками чи іменниками). Можна створювати й провокаційні ситуації мовлення, у яких пропонуються зразки неправильного зв'язку слів у висловлюваннях і які слід виправити («я мчу з гора без лижах» - «я мчу з гори на лижах»).

Звертати увагу дітей на багатозначність слів. У певних ситуаціях не втрачати можливість подумати разом над добором іншого слова замість сказаного, визначенням протилежності у дії чи якості, навести приклад різних значень однакових за звучанням слів. Тут стануть в нагоді й ігри «Скажи інакше», «Дружні слова»,  «Скажи навпаки», «Слова-близнюки».

Залежно від конкретної ситуації задовольнятися лаконічними висловлюваннями дітей або спонукати їх до побудови більш розгорнутих реплік. Щоб привчити говорити поширеними реченнями, варто подавати власні зразки такого мовлення і залучати дітей до гри. Наприклад, у грі «Мовчун і балакун» один гравець задає основу речення, а інший чи інші по черзі доповнюють її по слову наскільки це можливо: «Стоїть хата. - На березі стоїть хата. - На березі річки стоїть хата. - На мальовничому березі річки стоїть хата. - На мальовничому березі річки стоїть біла хата і т.д.».

Не менш цікаві ігри можна запропонувати із словотвору від заданого слова. Зокрема: побудувати ланцюжок слів від слова «вчити» (вчитель, учень, навчання, вчений тощо); утворити назви помешкань від назви тварини (корова - корівник, свиня - свинарник, курка - курник, вівця - вівчарня та ін.).

З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки. Якщо у 5-річних дітей спостерігаються вади звуковимови, слід звернутися за допомогою до фахівця-логопеда й виконувати всі  рекомендовані ним артикуляційні, фонематичні вправи для постановки звуків, навчання їх диференціації.

Граючись у слова, варто  пропонувати дітям завдання на виділення першого і останнього звука у власних іменах, назвах іграшок чи інших предметів довкілля, спільно з малюками визначати послідовно всі звуки у слові, шукати заданий звук у словах-назвах предметів, картинок, дій довкола себе тощо. Цікаво й позмагатися на більшу кількість названих слів із заданим звуком, із звуком у певній позиції  у словах.

Корисно разом з дітьми «маніпулювати» звуками, складами, наголосами у словах, переставляючи  їх. Ігри типу «Так і не так» наочно продемонструють дітям значення порядку звуків, складів і місця наголосу у словах .

Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим питання, а й до самостійної їх постановки.

Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими і дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону. Практикувати ненав'язливий аналіз поточного діалогу за допомогою питань «Чи уважно ти мене слухав?», «Що тобі незрозуміло? », «Які у тебе є питання до мене?»   та ін.

Використовувати можливості сім'ї для залучення дітей до складання зв'язних розповідей: описування іграшки або страви, які сподобалися в гостях; описування уявних речей (автомобіля майбутнього, фасонів бальних суконь для Попелюшки, кімнати Незнайка і Знайка); розповідання за серіями сімейних фотографій (про новорічне свято у дитсадку,  літній відпочинок) або картинок із дитячих коміксів; переказ літературного твору з власними імпровізаціями за слайдами діафільму, ілюстраціями у книзі; складання розповідей-суджень, міркувань, пояснень після перегляду вистав, телепрограм, поїздок., спілкування з дорослими і дітьми під час відпустки, перебування у лікарні тощо. Ділитися з дітьми своїми враженнями, висновками, ставленнями щодо прочитаного, побаченого, пережитого.

Читати дітям твори дитячої художньої літератури і дитячі журнали. Цікавитися новинками книжкового ринку та періодики для дошкільників, залучати дітей до їх вибору і придбання. Опікуватися домашньою бібліотекою, доручати дітям догляд за книжками, наведення порядку на полицях.  

 

Логін: *

Пароль: *