ЗДО №13, "Ластівка", Вінниця
Вінниця, Вінницька область

Майбутнім першокласникам

Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі

Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Значне місце у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

         Що таке шкільна зрілість? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

         Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років – це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.

        Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

       Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.

       Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.

      Отже, оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої уразливості.

З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, стилю спілкування у родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки можуть заповнювати анкети вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації. 

 

ЯК ОБРАТИ ШКОЛУ?

Багатьох батьків цікавить, як не помилитися з вибором школи і першого вчителя. Психологи радять: як баналь­но це не звучало б, але треба довіряти собі і поклада­тися на інтуїцію. Бо материнське серце – найкращий ка­мертон. Якщо ви ввійшли до школи і вам сподобалася тамтешня атмосфера чи аура, якщо ви говорите з учи­телем і відчуваєте його прихильність, не вагайтеся, це -ваше. Навіть, якщо це звичайнісінький «робітничо-селян­ський» ЗНЗ із пофарбованими в зелений колір стінами. І навпаки – школа може бути найпрестижнішою, найкра­щою, з найпоглибленішим вивченням чого завгодно. Але, якщо ви відчули дискомфорт, почали розмовляти з учи­телем і щось не сподобалося, то які знання він не давав би, дитині не буде там комфортно. Тікайте звідти якнай­швидше. Але спочатку визначиться з пріоритетами. Якщо найбільшим з них є знання, справа інша. Тоді ви маєте бути готові пожертвувати внутрішнім комфортом дитини заради майбутніх знань. Але не кажіть потім, що ми вас не попереджали. Бо все-таки знання – справа наживна, а перший учитель – одна з головних фігур у житті вашої дитини. Дуже важливо, щоб він був небайдужим до неї. Власне кажучи, більшість мам так і робить – «іде на вчи­теля». Вони шукають, читають відгуки, розмовляють з ін­шими батьками. Однак мусимо попередити: ви не повинні безоглядно вірити негативним відгукам. Не буває таких лю­дей, якими всі захоплювалися б. Абсолютно всім подоба­ються лише кошенята. Цього вчителя може не сприймати весь світ. Але ви подивитесь йому (їй) в очі і зрозуміє­те, що він (вона) ідеально підходить вам і вашій дитині. Кожна мати інтуїтивно відчуває це. Треба лише прислуха­тися до себе.

Не останню роль відіграє і розташування школи. Почина­ти обхід треба з найближчої. Чим далі школа, тим раніше доведеться прокидатись і вам, і дитині. Тобто мусите вра­хувати всі фактори: хто буде відводити, забирати, чи буде це зручно. Звичайно, якщо хороша школа знаходиться в кварталі від вашого будинку, а та, що зовсім поряд, вам не подобається – нема про що говорити. Однак, якщо ці школи приблизно рівноцінні, обирайте найзручніший варі­ант: чим ближче, тим краще.

 

Що таке «Готовність до навчання в школі?»

        Чи віддавати дитину майбутньої осені до школи чи ще рік почекати з початком навчання? Багатьох батьків шестирічок і, навіть тих, кому ще немає шести, хвилює це питання аж до першого вересня. Заклопотаність батьків зрозуміла: адже від того наскільки успішним буде початок шкільного навчання, залежить успішність дитини в наступні роки, його ставлення до школи, навчання і, в кінцевому результату, благополуччя в його шкільному і дорослому житті.
        «Моя дитина з трьох років читає, рахує, вміє писати прості слова. Їй напевно, нескладно буде вчитися в першому класі », — часто можна чути від батьків шестирічок. Проте навички, набуті дитиною в письмі, читанні і рахунку ще не означають, що дитина психологічно дозріла змінити діяльність з ігрової на навчальну. Крім того, необхідні особистісні якості та мислення малюка просто не встигають розвинутися, не вистачає ні часу, ні сил.
Що ж таке «готовність до навчання в школі»? Зазвичай, коли говорять про готовність до шкільного навчання, мають на увазі такий рівень фізичного, психічного і соціального (особистісного) розвитку дитини, який необхідний для успішного засвоєння шкільної програми без шкоди для її здоров’я. Отже, поняття «готовність до навчання в школі» включає: фізіологічну готовність до шкільного навчання, психологічну та соціальну або особистісну готовність до навчання в школі.
Всі три складові шкільної готовності тісно взаємопов’язані, а недоліки кожної з її сторін, так чи інакше, позначаються на успішності навчання в школі.
         Дитина завжди, незалежно від віку, готова до отримання нових знань, тобто готова вчитися, навіть якщо ми спеціально її навчанням не займаємося. Чому ж тоді у деяких дітей при навчанні в школі виникають проблеми різного характеру?
         Це можна пояснити наступними причинами:
1. Сучасна школа може навчати далеко не всіх дітей, а тільки тих, яким притаманні певні характеристики, хоча навчатися здатні всі діти.
2. Школа зі своїми нормами, методами навчання і режимом пред’являє першокласнику цілком певні вимоги. Ці вимоги жорсткі, консервативні і дітям доводиться пристосовуватися до школи, не чекаючи змін з боку школи.
3. У школу приходять різні діти, але до всіх пред’являються однакові вимоги.
Що повинна знати і вміти дитина, яка готується до школи?
1. Прізвище, ім’я, по — батькові своє і батьків;
2. Свій вік (бажано дату народження);
3. Свою домашню адресу; країну, місто, в якому живе, і основні визначні пам’ятки;
4. Пори року (їх кількість, послідовність, основні прикмети кожної пори року; місяці (їх кількість і назви); дні тижня (їх кількість, послідовність);
5. Вміти виділяти суттєві ознаки предметів навколишнього світу і на їх основі класифікувати предмети за наступними категоріями: тварини (домашні і дикі; жарких країн, Півночі); птахи, комахи, рослини (квіти, дерева), овочі, фрукти, ягоди; транспорт (наземний, водний, повітряний); одяг, взуття та головні убори; посуд, меблі, а також вміти розділити предмети на дві основні категорії: живе і неживе;
6. Розрізняти і правильно називати площинні геометричні фігури: коло, квадрат, прямокутник, трикутник, овал;
7. Володіти олівцем: без лінійки проводити вертикальні і горизонтальні лінії, акуратно зафарбовувати, штрихувати олівцем, не виходячи за контури предметів;
8. Вільно орієнтуватися в просторі та на аркуші паперу (право — ліво, верх — низ і т. д.);
9. Складати ціле з частин (не менше 5-6 частин);
10. Вміти повно і послідовно переказувати прослуханий або прочитаний твір, скласти розповідь за картиною; встановлювати послідовність подій;
11. Запам’ятовувати і назвати 6-8 предметів, картинок, слів;

Щоб Ваші зусилля по підготовці дитини до школи були ефективними, скористайтеся наступними порадами.


1. Не допускайте, щоб дитина нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій, якщо дитині весело вчитися, вона вчиться краще.
2. Повторюйте вправи. Якщо якась вправа не виходить, зробіть перерву, поверніться до неї пізніше або запропонуйте дитині легший варіант. Не забувайте: розвиток розумових здібностей дитини формується часом і практикою.
3. Не проявляйте зайвої тривоги з приводу недостатніх успіхів дитини.
4. Будьте терплячі, не ставте перед дитиною завдання, які перевищують його інтелектуальні можливості.
5. У заняттях з дитиною потрібна міра. Не змушуйте дитину виконувати завдання, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена; займіться чимось іншим. Постарайтеся визначити межі витривалості дитини і збільшуйте тривалість занять щоразу на дуже невеликий час. Дайте дитині можливість іноді займатися тією справою, яка їй подобається.
6. Діти дошкільного віку погано сприймають одноманітні, монотонні заняття. Тому при проведенні занять краще вибирати ігрову форму.
7. Розвивайте у дитини навички спілкування: навчіть дитину дружити з однолітками, ділити з ними успіхи та невдачі. Все це їй стане в нагоді в соціально складній атмосфері школи.
8. Уникайте несхвальної оцінки, знаходьте слова підтримки, частіше хваліть дитину за її терпіння, наполегливість. Ніколи не підкреслюйте її слабкості в порівнянні з іншими дітьми. Формуйте у неї впевненість у своїх силах.
А найголовніше, намагайтесь не сприймати заняття з дитиною як важку працю, радійте і отримуйте задоволення від процесу спілкування. Пам’ятайте, що у вас з’явилася прекрасна можливість подружитися з дитиною.

 

 

 

 

Логін: *

Пароль: *